Палаюче око літа: Жнива мрій

Робота над четвертою частиною «Колеса року» була завершена на початку серпня минулого року, і за концепцією роман має вийти на початку серпня цього року – у дні прадавнього Свята жнив. Як неважко здогадатися, саме на початку серпня відбуваються і фінальні події «Палаючого ока літа». Тож ми нетерпляче чекаємо літа, а надто серпня, щоб пожати цей символічний врожай. «Палаюче око літа (Жнива мрій)» – четверта книжка циклу, в якій оповідь знову повернеться до героїв «Осіннього заціпеніння (Стрічання мертвих)», а точніше, до тої частини їхньої біографії, яку творці літературних доль зазвичай воліють замовчувати, бо кому цікаво, що трапилося з героями після того, як письменники їх використали, написавши про них оповідь? Бо зазвичай далі починається проза дорослого життя – нудна й нікому не цікава, така, яка може пригасити навіть найяскравіші вогники дитячих снів і мрій, така, про яку в дитинстві зневажливо кажуть «я таким ніколи не буду», але потім все одно, рано чи пізно, стають саме такими, бо такі закони життя, бо свої дитячі мрії варто пильнувати і берегти, оскільки це, виявляється, скарб, і їх також можуть викрасти. Власне, з такою ситуацією і стикаються герої, доросле життя яким, за великим рахунком, не принесло нічого хорошого, окрім клопотів і розчарувань. А отже, треба розбиратися, де та причина, що призвела до всього цього, де той неправильний поворот на їхніх життєвих стежках, хто, врешті-решт, і навіщо колись поцупив їхні стиглі мрії з поля, де наприкінці літа дозріває небачений і найцінніший в житті врожай?